Будую як умію і як знаю
Хатинку спокою, куточок раю
І вибираю кращі із прикрас,
Щоб вигравали в ньому повсякчас.
Йде до кінця натхненне будування —
І ув очах моїх замилування,
І не вхиляюсь від передчуття
Блаженного і тихого життя.
Але «ненавиджу!» — як бомба терориста —
І нагла, і руїнна, і вогниста,
Торощить й спалює усе, що будував.
І в розпачі приходжу до нестями,
Бо вкинена чарівними вустами,
Які кохаю, як завжди кохав.
2. «Люблю!»
Немиле все, все падає із рук,
Несе неспокій, хилить до відчаю.
Коли воно мине? Коли? Не знаю.
Усе тяжке — і слово, навіть звук.
Знесилився від боротьби і мук
І вже добра у світі не шукаю.
І байдуже душі до раю
Від розпук.
Та ось «люблю!» — оливою на рани,
Як сонце, що пронизує тумани,
Жене пітьму і осяває шлях.
Воно відкрило джерело наснаги.
І я, наповнений і сили, і відваги,
Лечу за обрії, як птах.
Комментарий автора: Пізнав силу двох слів, яку, думаю, пізнає кожен.
Василь Мартинюк,
Луцьк, Україна
Я народився 16 січня 1966 року в с. Карпилівка Сарненського району Рівненської області. Закінчив філологічний факультет Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Учителював, працював літературним редактором журналу "Благовісник".
Автор збірки "Оновлення серця" (2004).
Одружений. З дружиною Марією виховуємо шестеро дітей.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Аминь! Мне начинает казаться, что из-за злобных выпадов С.Б. скоро все авторы перейдут на украинский. Юажаю успихів! Комментарий автора: За побажання успіхів дякую! А щодо С.Б., то (не ображайтеся)вона знає, що таке поезія, а Ви не знаєте, бо по-іншому дивилися б на її вірші.
***
2008-07-17 19:31:39
I meen: Бажаю.
***
2008-07-17 19:33:41
I mean: I mean.
Галина Левицька
2008-07-18 13:54:55
Дякую!!! Я також пізнаю глибини цих слів... Комментарий автора: Пізнаючи глибину першого слова, не падайте у відчай, бо глибина його насправді мілина порівняно з "Любовю". Божих Вам благословень!
***
2008-07-18 15:11:29
Могу Вас разочаровать - я знаю что такое поэзия и смотрю не на стихи С.Б., а на её отношение к другим. Тут ещё проблема: кто-то стал писать негатитвные отзывы тоже под тремя звёздочками, к сожалению, это смотрится теперь как авторство одного человека. Увы! Комментарий автора: Ви мене не розчарували, а втішили. Хочу прочитати Ваші вірші. А щодо С.Б., то мене не цікавить її ставлення до інших, а тільки її поезії. А вони чудові!
***
2008-07-18 18:47:25
Понимете, можно быть хорошим поэтом, но при этом утерять человечность. А без этого поэзия бездушна. Вот и о Вас я был лучшего мнения. А Вы вешаете ярлыки даже не задумываясь. Чтож, в этом случае образование как видимо не помогает. Комментарий автора: Я Вас розумію. Але Ви боретеся за духовність і "человечность" не тими методами. Ви у відповідь на камінь кидаєте каменем. В останьому рядку свого відгуку і на мене кинули камінчиком.Тут і виявляється вся і духовність, і "человечность". Щодо Вашого "мнения", то Ви надто високої думки про себе, коли носитеся з ним, як з писаною торбою. Щодо ярликів, то я, здається ні на кого їх не навішував. Можливо, Ви маєте на увазі мій відгук на вірш Євгена Аксаріна, то вибачте за мій невдалий жарт, я не хотів Вас образити.
***
2008-07-23 00:08:27
Личное мнение определяет личность,индивидуальность. Не имеющий собственного мнения сливается с толпой.
Вы пишите:"Щодо Вашого "мнения", то Ви надто високої думки про себе, коли носитеся з ним, як з писаною торбою." Вот оно - Ваше духовное совершенство. Вы даже ответить не можете без оскорбления. Что с вами, ученики Христовы? Комментарий автора: Я на цьому сайті новачок. І коли писав відгук на один вірш і зачепив Вас, то, справді, жартома, і чекав якогось жарту у відповідь. Я не знав, що Ви такі образливі. Мені здається, що Ви знаходите "оскорбление" там, де його немає. Боюся, що і ці мої слова Ви сприймете як образу. Тому, я ще раз прошу у Вас пробачення. І дякую Вам за науку: Ви ще раз нагадали мені, що з людьми треба поводитися обережно.
Лідія Гапонюк
2021-08-04 10:42:18
Амінь! Дякую за глибокі змістовні вірші. Благословення!
Теология : Альфред Великий. Боэциевы песни (фрагменты) - Виктор Заславский Альфред Великий (849-899) был королем Уессекса (одного из англосаксонских королевств) и помимо успешной борьбы с завоевателями-викингами заботился о церкви и системе образования в стране. Он не только всячески спонсировал ученых монахов, но и сам усиленно трудился на ниве образования. Альфреду Великому принадлежат переводы Орозия Павла, Беды Достопочтенного, Григория Великого, Августина и Боэция. Как переводчик Альфред весьма интересен не только историку, но и филологу, и литературоведу. Переводя на родной язык богословские и философские тексты, король позволял себе фантазировать над текстом, дополняя его своими вставками. Естественно, что работая над "Утешением философией" Боэция, Альфред перевел трактат более, чем вольно: многое упростил, делая скорее не перевод Боэция, но толкование его, дабы сделать понятным неискушенным в античной философии умам. Поэтому в его обработке "Утешение" гораздо больше напоминает библейскую книгу Иова.
"Боэциевы песни" появились одновременно с прозаическим переводом "Утешения" (где стихи переведены прозой) и являют собой интереснейший образец античной мудрости, преломленной в призме миросозерцания христиан-англосаксов - вчерашних варваров. Неизвестна причина, по которой стихи и проза, так гармонично чередующиеся в латинском оригинале "Утешения", были разделены англосаксами. Вероятно, корень разгадки кроется в том, что для древнеанглийского языка литературная проза была явлением новым и возникновением ее мы обязаны именно переводам короля Альфреда. Делая прозаические переводы, король был новатором, и потому решил в новаторстве не переусердствовать, соединяя понятный всем стих с новой и чуждой глазу прозой. Кроме того, возможно, что Альфред, будучи сам англосаксом, не понимал смешанных прозаическо-стихотворных текстов и решил, что лучше будет сделать два отдельных произведения - прозаический трактат и назидательную поэму. Как бы там ни было, в замыслах своих король преуспел. "Боэциевы песни" - блестящий образец древнеанглийской прозы и, похоже, единственный случай переложения латинских метров германским аллитерационным стихом. Присочинив немало к Боэцию, Альфред Великий смог создать самостоятельное литературное произведение, наверняка интересное не только историкам, но и всем, кто хоть когда-то задумывался о Боге, о вечности, человечских страданиях и смысле жизни.
