Я устала от зла –
своего и чужого
От людской нелюбви
и от дерзости слов.
С детских лет не знавала я
мира иного,
Там, где зло побеждая,
царила б Любовь
Я прошу тебя, Господи,
лишь о смиренье,
Чтобы с миром в душе
на людей посмотреть,
Чтоб осмыслить их слабость,
понять озлобленье,
Чтобы гордость низвергнуть
и сердцем прозреть.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Християни і безбожне весілля - Лілія Мандзюк Вірш написаний під враженнями від випадково почутої розмови в автобусі. Двоє знайомих між собою, але з різних місцевостей говорили про весілля, яке наближалося. Один з них сказав, що в однієї з сторін чимало “віруючої” родини, але вони на такі весілля не ходять. “Як не ходять? “Штунди” з нашого села ще й як люблять по наших весіллях ходити!” - здивовано і зневажливо сказала друга людина...